Українська література. 11 клас. І семестр

Орієнтовне календарно-тематичне планування з української літератури для 11 класу. І семестр 3

Урок № 1 Українська література ХХ століття як новий етап в історії національної культури. Стильове розмаїття мистецтва 1920‑х років. Поняття «розстріляне відродження», домінування соцреалістичної естетики в 1930‑ті роки   6

Урок № 2 Авангардні тенденції в українській літературі 1920‑х років. Поети-футуристи. М. Семенко — сміливий експериментатор. Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістовна новизна, ламання класичної форми («Бажання», «Місто», «Запрошення») 8

Урок № 3 Провідна роль поезії у 20‑ті роки. Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів. Павло Тичина — найбільший модерніст 20‑х років. Звернення до «вічних» тем, культура віршування, потужне ліричне «Я» як символ нової людини, життєствердний пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму  11

Урок № 4 Феномен «кларнетизму». Наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Сонячні кларнети»). Поезії «Арфами, арфами…», «О панно Інно…», «Ви знаєте, як липа шелестить…»  13

Урок № 5 Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну («Пам’яті тридцяти»). Поезія «Одчиняйте двері…» 15

Урок № 6 Євген Плужник — один із провідних поетів «розстріляного відродження». «Громадянський інтим», сповідальність, ліричність, філософічність лірики Є. Плужника («Для вас, історики майбутні…»)  17

Урок № 7 Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні («Вчись у природи творчого спокою…», «Ніч… а човен — як срібний птах!..», «Річний пісок…»)  19

Урок № 8–9 Київські неокласики. Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша. Багатогранний творчий шлях М. Рильського, рання творчість. Філософічність, афористичність його лірики, вітаїзм, сповідальність, життєлюбство. Сонети «Солодкий світ!..», «У теплі дні збирання винограду» — вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики. Краса природи, краса людини та її почуттів. Звернення до античних образів 22

Урок № 10 Контрольна робота № 1 «Українська література 1920–1930 рр. Поезія» 26

Урок № 11 Жанрово‑стильове розмаїття. Нові теми, проблеми. Часткова ідеологічна заангажованість, її експериментаторські  модерністичні пошуки, опертя на національну і європейську традиції. Зв’язок із поезією. Життєвий і творчий шлях Миколи Хвильового (М. Фітільова). Провідна роль у літературному житті 1920‑х рр. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, у проведенні дискусії 1925–1928 рр. 28

Урок № 12 «Я (Романтика)» — новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком  30

Урок № 13 Юрій Яновський. Творча біографія митця. Ю. Яновський і кіно. Романтичність світовідчуття. Романтизована стихія національно-визвольного руху (роман «Чотири шаблі»). Роман у новелах «Вершники» — зразок соцреалізму  32

Урок № 14 Новаторство художньої форми («Майстер корабля»): модерний сюжет, що інтригує, умовність фабули, зміщення часопростору. Проблеми творення нової української культури, духовності української людини, її самоусвідомлення в новій дійсності, символічність образів. Неоромантичні герої То-Ма-Кі, Режисер, Сев, Тайях та їх прототипи, модерністські образи Міста, Моря. Морально-етичні колізії твору. Національне крізь призму загальнолюдського  34

Урок № 15 Валер’ян Підмогильний. Шлях письменника. Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач  36

Урок № 16 Світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретований на національному матеріалі в романі «Місто» 38

Урок № 17 Зображення «цілісної» людини в єдності біологічного, духовного, соціального. Образ українського інтелігента Степана Радченка, вихідця із селян, еволюція його характеру, проблеми ствердження в міському середовищі. Морально-етичні колізії твору. Жіночі образи в ньому  40

Урок № 18 Позакласне читання. Проблематика твору «Невеличка драма» В. Підмогильного  42

Урок № 19 Розвиток мовлення. Усний міні-твір. Висловлення власного ставлення до проблеми збереження високих загальнолюдських ідеалів, небезпеки їхньої втрати  44

Урок № 20 Остап Вишня (Павло Губенко). Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920‑ті рр. Усмішка «Моя автобіографія», «Письменники»  46

Урок № 21 Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні («Сом»). Пейзаж, портрет, характер людини, авторський голос, народні прикмети, прислів’я та приказки в усмішках   48

Урок № 22 Розвиток мовлення. Написання усмішки   51

Урок № 23 Контрольна робота № 2 «Українська література 1920–1930 рр. Проза»: тестування, відповіді на питання  53

Урок № 24 Розвиток національного театру («Березіль» Леся Курбаса, Харківський театр імені І. Франка), драматургії 1920–1930 рр. (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В. Винниченка, М. Куліша, І. Дніпровського, І. Кочерги, Я. Мамонтова на перетині традицій «корифеїв», зарубіжної класики і модерної драматургії. Микола Куліш. Життєвий і творчий шлях митця. Зв’язок із театром Леся Курбаса. Національний матеріал і вселюдські, «вічні» мотиви та проблеми у п’єсах   55

Урок № 25 Сатирична комедія «Мина Мазайло». Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, котрі зрікаються своєї мови, культури, родового коріння   57

Урок № 26 Драматургічна майстерність автора у створенні комічних характерів і ситуацій, у побудові діалогів та ремарок, у мовній характеристиці героїв. Сценічне втілення. Актуальність п’єси в наш час   59

Урок № 27 Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, високий розвиток літератури в Західній Україні до 1939 р. Богдан-Ігор Антонич. Коротко про митця. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій; екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій. «Зелена євангелія» — нерозривна єдність природи і людини, ідея життєствердження. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими («Різдво», «Коляда»). Роздуми над поезією Б.-І. Антонича  61

Урок № 28 Осип Турянський. Коротко про письменника. Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення. «Поза межами болю» — поема в прозі, що хвилює, єднає людські серця, звільняє й просвітлює душу. Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором). Загальнолюдські мотиви й гуманістичні цінності. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя. Ідея перемоги духа над матерією  63

Урок № 29 Гуманістичний, життєствердний пафос поеми у прозі, його вселюдська значимість і всеохопність. Розгляд ідейно-художнього змісту окремих фрагментів твору, коментування їх  65

Урок № 30 Контрольний класний твір (есе) за доробком М. Куліша, Б.-І. Антонича, О. Турянського  67

Урок № 31 Література рідного краю. Леонід Талалай  69

Урок № 32 Повторення вивченого в І семестрі. Підготовка до ЗНО за вивченими творами. Виконання тестових завдань  71